Skip to content
Інструм.
Narrow screen resolution Wide screen resolution Auto adjust screen size Increase font size Decrease font size Default font size default color blue color green color
Навігація: Головна
Відомості про район
Історичний нарис Надрукувати

Коростишівський район історично формувався на межі Волинської і Київської земель та займає сьогодні південно-східну частину  Житомирського  Полісся.

Чимало місць в районі пов’язано з давньою історією. Біля сіл  Більківці, Мінійки, Малі Кошарища, Кам”яний  Брід, Садове, Щигліївка були виявлені  залишки городищ  ХI -  ХIII ст. Село Городське як добре укріплене місто  згадується  у Київському  літописі  під 1257 роком.

Здавна була заселена територія Коростишева, про що свідчать знайдені тут знаряддя праці доби бронзи, а також виявлені два   ранньослов”янські поселення, датовані VI-VII ст. Перша достовірна писемна  згадка про місто датована 1499 роком, коли Великий князь Литовський  Олександр подарував поселення боярину Кмиті Олександровичу. З 1565 року  Коростишів переходить у власність родини Олізарів і стає центром їх  значних земельних  володінь. На початку ХVII століття в місті будується  замок і костьол. В 1634 році прокладено дерев”яного моста через Тетерів.

У червні 1648 року жителі містечка перейшли на сторону Богдана Хмельницького, а вже 29 грудня цього ж року отримали від гетьмана один з перших на Україні охоронних універсалів. В 1649 році Коростишів став сотенним містечком Білоцерківського полку. За Андрусівським перемир”ям 1667 року містечко залишалося у складі польського королівства.

У 1779 році Коростишеву було надано Магдебургське право та дозвіл на проведення 7 ярмарків на рік. Після другого поділу Польщі в 1793 році Коростишівські землі ввійшли до складу Російської імперії.

В  першій половині ХIХ століття в Коростишеві почали створювати  суконні мануфактури. У 1837 році відкрито водолікарню. З середини ХIХ століття почалася розробка місцевих гранітів.

З 1866 року Коростишів - волосний центр Радомисльського повіту  Київської губернії.

У другій половині ХIХ століття тут почали працювати паперова та  сірникова фабрики, винокуренний, пивоваренний та скло-  заводи. Збудовано кам”яний міст через річку Тетерів.

У 1873 році з Києва до Коростишева переведено одну з перших на Україні учительських семінарій.

1883 року -  засновано  метеорологічну  станцію.

Уродженець міста С.І.Березняк в 1917 - на початку 1918 року брав активну участь в роботі Української Центральної Ради, був головою Всеукраїнської ради солдатських депутатів. З кінця листопада 1918 року по вересень 1919 року Коростишівський загін К.В.Гелевея був найпомітнішим  напіввійськовим формуванням Радомисльського повіту.

В 1923 році було утворено Коростишівський район. З 1938 року Коростишів стає містом районного підпорядкування.

9 липня 1941 року Коростишів був захоплений німецько-фашистськими загарбниками. В роки окупації в районі діяли районний підпільний комітет та 17 підпільних груп і  організацій, а також  партизанські  загони під керівництвом  братів А.Й. і  І.Й.Цендрівських, В.Н.Панасенка- Седого, В.Д.Кучеренка-Волкова. 28 грудня 1943 року від окупантів було звільнено місто, а 30 грудня - район. 2875 жителів району було забрано на каторжні роботи до гітлерівської Німеччини. 7 уроженців району – І.А.Журило, І.Й.Луференко, Ф.Й.Пенюк, Ф.М.Сапотинський, Б.С.Сидоренко, Ф.К.Шевчук, Я.Ц.Форзун були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

У 1946 році біля Коростишева було знайдено родовище бурого вугілля, а в 1949 році місцеві гірники розпочали його видобуток, що дало могутній поштовх соціально-економічному розвитку міста. В наступні десятиліття в Коростишеві виросли нові житлові масиви, а також Будинок культури, приміщення середніх шкіл № 2, № 3, № 5, № 9, райлікарні, поліклініки, будинку побуту. У місті розвинулись нові галузі промисловості - приладобудівна та будівельної індустрії. На базі старих підприємств були побудовані нові цехи на гранітних кар”єрах, цегельному та  льонопереробному заводах.

Коростишівські каменотеси по праву вважаються одними з кращих. Вони брали участь у спорудженні в 1930 році Мавзолею В.І.Леніна в Москві, пам”ятника Т.Г.Шевченку в Харкові, оздоблювали великі архітектурні  споруди в більшості країн СНД. В районі встановлено більше 100 пам”ятників і пам”ятних знаків історії і культури. Серед них пам”ятники Т.Г.Шевченку, польському поету Г.П.Олізару, Меморіал Слави в Коростишеві, пам”ятник спаленим селам в селі Горіхове.

Серед видатних українців Коростишева та району – Мартин Небаба /кінець ХVIст. – 1651 р./ - полковник Чернігівський, Г.П.Олізар /1798-1865 рр./ - польський поет, перекладач, громадський діяч першої половини ХIХ ст., Д.П.Гофштейн /1889 – 1952 рр./ і О.М.Шварцман /1889 - 1919 рр./. Єврейські поети.  Г.М.Михайлов-Сидоров – український педагог-вокаліст, заслужений діяч мистецтва України, доктор медичних наук, професори – В.М.Бондаренко, О.П.Кучук, А.Р.Шуренок.

З містом пов”язані життя і діяльність І.Я.Посяди – українського  педагога, В.І.Пічети – історика-славіста, академіка АН СРСР,  В.К.Совинського – українського зоолога, М.О.Андрієвського – українського філолога і педагога, С.В.Васильченка – українського письменника, Г.К.Лукомського – українського художника і архітектора, Т.В. Левчука – народного артиста  СРСР, кінорежисера.
 

 

 
Карта району Надрукувати
 
Символи району Надрукувати

Герб району

 

 

Прапор району

 

 

 

До відома суб’єктів господарювання!

Для оперативного реагування повідомляємо адреси:

Державна інспекція по контролю за цінами в Житомирській області –

м. Житомир, майдан Рад, 2,
тел.:(0412)37-23-10,
e-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.

Управління у справах захисту прав споживачів у Житомирській області –

м. Житомир, вул.Черняховського, 3,
тел.:(0412)41-89-86,
e-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.